Умови доступності закладу для навчання осіб з особливими потребами


Витяг із Статуту закладу дошкільної освіти

2.2. Для  задоволення  освітніх,  соціальних  потреб,  організації  корекційно-розвиткової роботи  можуть створюватися  інклюзивні  групи  для виховання  і  навчання  дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей з інвалідністю, для розвитку та навчання спільно зі своїми однолітками.

2.3. Наповнюваність інклюзивних груп дітьми  – до 15 осіб, з них - 1-3 дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.

2.5. Порядок  комплектування   інклюзивних    груп,   організація   корекційно - відновлювальної   роботи, специфіка  діяльності  визначається  центральним  органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує формування та
реалізує  державну  політику   сфері  освіти  за  погодженням  з центральним  органом  виконавчої  влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Для дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років (наданої лікарсько-консультативною комісією) або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда.

Інклюзівні  групи створюються за наявності  вільних місць  та  заяв від батьків.

У 2018-2019 навчальному році звернень від батьків або осіб які їх замінюють, дітей з особливими потребами не зареєстровано.


Що таке інклюзивне виховання?

     Офіційно прийнята в державі інтернатна модель перестає бути єдиним і обов’язковим типом закладу, у якому діти з особливостями психофізичного розвитку перебувають в умо­вах відокремленого навчання та ізоляції від соціуму. У батьків і дітей з’явилася можливість вибору різних форм навчання (домашнього навчання, у спеціальній школі, школі-інтернаті, навчально-реабілітаційному центрі, спеціаль­ному класі при загальноосвітній школі, дитсад­ку-школі, у формі екстернату тощо). Але це не в повній мірі задовольняє рівність прав на ос­віту осіб, що мають особливості психофізич­ного розвитку, не завжди відповідає їхнім осо­бистим запитам і суспільним потребам.

     Використання такої моделі передбачає на­дання якісних освітніх послуг дітям з особли­вими потребами у звичайних групах дошкільних навчальних закладів за умови відповідної підготовки педагогів та надання підтримки сім’ям.

   Інклюзивна освіта — це розширення участі всіх дітей, зокрема з особливостями психофізичного розвитку, в освітньому про­цесі. Вона передбачає істотні зміни в культурі, політиці та практичній діяльності освітніх закладів. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання дітей з особливостя­ми психофізичного розвитку в загальноосвіт­ньому закладі. Увага зосереджується на соці­алізації дітей цієї категорії та якості навчання.

     Основною метою інклюзивної освіти є досягнення якісних змін в особистісному розвитку дітей цієї категорії.

      Передбачається здійснення змін освітньої системи, а не дитини. Інклюзивна освіта ви­знає, що всі діти різні, а школи і освітня систе­ма повинні підлаштовуватись під індивідуальні потреби всіх вихованців — з порушеннями розвит­ку і без них. Однак інклюзивність не означає асиміляцію чи прагнення зробити всіх одна­ковими. Її ключовий компонент — гнучкість врахування особистісних характеристик, що визначають темп виховання танавчання кожної дитини.

    У більшості випадків дітям просто необхід­не доступне викладання, що потребує вико­ристання різних методів, які відповідають індивідуальним вимогам, здібностям і особливо­стям розвитку дитини.

     Основні характеристики інклюзивної освіти:

·         визнає, що всі діти можуть учитися;

·         сприймає і поважає особливості дітей;

·         забезпечує відповідність освітніх струк­тур, систем і методології потребам усіх дітей;

·         є частиною ширшої стратегії розвитку інклюзивного суспільства;

·         є динамічним процесом, що постійно розвивається.

 

   Інклюзивна модель освіти передбачає участь в освітньому процесі педагогів підтрим­ки (асистентів педагогів), які забезпечують долучення всіх дітей до загальноосвітніх занять. Це можуть бути волонтери, батьки, інструктори-практики, що надають підтримку кільком закладам в одному районі. Педагог підтримки може бути додатковим помічником у навчаль­ному процесі і займатися з однією-трьома  дітьми однієї або різних груп. Провідною ідеєю сучасної спеціальної педагогіки є орієнтація на ефективне використання систем та функцій, здатних узяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження, на цілеспрямо­ваний розвиток психічних процесів, що обу­мовлюють рівень опанування знань, умінь і навичок та відповідну освіченість дитини, її інтеграцію в суспільство.